Історія, техніка і традиції української вишивки

Історія, техніка і традиції української вишивки

У 2006 році студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк, запропонувала колегам відзначати День вишиванки. Ця ідея швидко поширилася в студентському середовищі Чернівців, а згодом й інших міст. Сьогодні це народне свято (адже воно виникло без будь-якої участі держави) відзначається по всій країні і в українських діаспорах за кордоном.

День вишиванки припадає на третій четвер травня. В цьому році (2018) це 17 травня. Тисячі українців по всьому світу одягають вишивані сорочки, таким чином демонструючи свою відданість тисячолітнім традиціям.

Назва

Слово "вишиванка" міцно увійшло в наш повсякденний побут. Однак, як не дивно, воно виникло зовсім недавно. У літературних творах і побуті воно з'явилося тільки в 20 столітті. Раніше цей предмет одягу називали вишитою сорочкою, кошулею або сорочкою.

Без сорочки нікуди!

Сорочка здавна була одним з обов'язкових елементів українського традиційного одягу. А оскільки для багатьох людей вона часто була єдиним одягом, то її робили довгою, щоб покривала всю поставу. Крій традиційних сорочок був дуже простим. Полотно не різали і не підганяли по фігурі. Сорочку зшивали з полотняних смуг, які в той час виготовляли ткачі. У різних регіонах країни ширина цих смуг відрізнялася. На заході вона досягала 50 см. У східних регіонах була дещо більше.

Другим обов'язковим елементом українського традиційного ладу був пояс. Тому, виходячи на подвір'я, чоловік неодмінно повинен був хоч мотузкою, але підперезатися.

Єгипет і Софія

Традиція прикрашати одяг вишитими візерунками з'явилася в незапам'ятні часи. Зокрема, фрагменти вишитих тканин знаходять в давньоєгипетських гробницях. В Україні багатовікових зразків вишивки, не знайдено через те, що вологий клімат не може зберігати тканину століттями.

Однак про наявність традицій вишивання одягу свідчать численні археологічні знахідки. Зокрема орнаментами прикрашені людські глиняні фігурки трипільської культури, скіфські кам'яні баби, ювелірні вироби різних епох, на яких зображені люди.

Одним з перших чисто українських свідоцтв про популярність вишивки є Софійський собор у Києві. На мозаїці, створеній в 19 столітті, Марія Оранта одягнена в довгу сорочку з вишитими рукавами. На поясі у Богоматері висить вишита хустинка.

Також літопис згадує про відкриття в 19 столітті в Києві першої на Русі школи вишивання. Засновницею закладу стала сестра Володимира Мономаха - Ганка.

Символіка

Вишивка на сорочках традиційно вважалася не тільки прикрасою. Їй приписували магічні властивості оберега від різноманітної нечистої сили. Саме тому вишивкою прикрашали, перш за все, комір, виріз на грудях, поділ і манжети, тобто "входи", через які під одяг могло проникнути щось небажане.

Кіно і шлюб

У кінофільмах час від часу можна побачити, як українські селяни орють, жнуть або кують, одягнені в багато вишиті сорочки. Можна зрозуміти тягу кінематографістів до краси, але так на роботу ніколи не одягалися. У будні люди вибирали грубі сорочки, хоча і прикрашені вишивкою, але дуже простою. А вишиті по багатому одягали в святкові дні. Перш за все, в неділю, коли йшли до церкви. У цей день причепуритися належало з самого ранку. "Народне прислів'я говорила, що якщо надів сорочку вранці, то це до Бога. Як одягнувся в обід - до людей. А хто вийшов у вишиванці ввечері - то вбрався до біса", - розповідав заступник генерального директора з науково-освітньої роботи та зв'язків з громадськістю Національного музею українського народного декоративного мистецтва Галина Безкоровайна.

Одягали вишиванки і в інших урочистих випадках. У них йшли до шлюбу, хрестили дітей. Також літні люди зберігали свої кращі сорочки для того, щоб, коли прийде час, відправитися в них в останню путь.

Техніка та візерунки

Різноманітність швейних прийомів, що зустрічаються на українському одязі, вражає. Фахівці налічують більше сотні різних технік вишивки (низь, мережка, вирізування, повзунок, плетіння і т.д.). Більшість з них вже майже не використовується. Однак є майстри-ентузіасти, які дбайливо зберігають ці стародавні способи.

Хрестик, який зараз є панівною технікою вишивання, до кінця 19 століття в українській вишивці не зустрічається.

Також існує величезна кількість різноманітних візерунків. У давні часи не існувало готових схем вишивки, як зараз. Тому кожна майстриня вигадувала власні візерунки. А якщо і повторювала готові зразки, то часто вносила в них власні елементи. Тому серед вишивок, створених до 18 століття, практично неможливо знайти двох однакових.

Квітів вишивка мала дуже мало, оскільки фабричних ниток не було і фарбувати їх доводилося вручну в домашніх умовах. Тому найбільш поширеними кольорами були білий (для цього нитки взагалі не фарбували), червоний (його отримували з буряка або інших плодів) і чорний (нитки фарбували сажею).

У 19 столітті, коли з'явилися фабричні тканини і нитки, українська вишивка дуже змінилася. І вирішальну роль в цих змінах відіграла ... французька косметика.

"Брокарівські" візерунки

У 19 столітті на території України великим успіхом користувалися вироби відомої фірми "Brocar", яку заснував в Москві французький парфумер Анрі Брокар. Ця фірма пропонувала набір недорогих, доступних малозабезпеченим верствам населення товарів - мила, пудр, духів тощо. Успіху фірми сприяли і вдалі рекламні акції. Зокрема, дружина засновника фірми, Шарлотта Брокар, запропонувала друкувати на обгортках від мила невеликі схеми для вишивання.

Вони здобули величезну популярність в Україні і миттєво перекочували на сорочки. Саме тоді на вишиванках, в першу чергу жіночих, з'явилися великі натуралістичні зображення квітів. Поширення брокаровськіх схем призвело до того, що головною технікою вишивки сорочок в Україні став хрестик. Паралельно, завдяки розвитку легкої промисловості, збагачувалася і колірна гамма.

Довгий час вчені відмовлялися вважати "брокаровскіе" сорочки народними виробами. Через це доводилося викреслювати з історії української вишивки ціле століття, коли ці схеми майже витіснили всі малюнки, які існували раніше. Однак зараз думка вчених змінилося - вони вважають їх помітним явищем у розвитку національного українського одягу.

Улюблене вбрання

З відродженням української держави, популярність вишивки різко зросла. Вона стала невід'ємною частиною святкового і офіційного вбрання українців. Величезна різноманітність тканин, кольорових ниток і схем візерунків дозволяє створювати справжні шедеври. Існують навіть математичні моделі візерунків і комп'ютерні програми, що дозволяють створювати оригінальні схеми.

Заготовки для вишивки від ТМ Кольорова

Опубліковано Наталія